Як ти собі це уявляєш, мамо? Я твій єдиний син! Також по хаті бігає єдиний онук, якого ти в очі не бачила. А ти свою квартиру на геть чужу людину переписуєш? – По-перше, привіт синок. Давненько не чулися! В мене все добре. Жива, здорова, хоча тиждень тому виписали з клініки. Але ти не хвилюйся, хоча… я знаю, ти й не хвилюєшся. Все, що тебе цікавить, це нерухомість, моя трикімнатна квартира!

Десь годинка десята вечора на телефоні висвітлилось “невідомий номер”. Зазвичай я не підіймаю слухавку, ще й в такій годині. Але

Читати далі

Єва з чоловіком розбирали речі після переїзду, коли у двері постукали. – Це мама прийшла. Вона говорила, що зайде, – сказав Олег і пішов відкривати. На порозі і справді стояла Інна Валеріївна. – Ну, проводь екскурсію, – усміхнулася жінка, зайшовши у квартиру. Олег показав все матері. – Бідненько. А ще пилу повно, – сказала жінка. – Мамо, ми тільки переїхали, – відмахнувся син. – Сину, я ж не просто так прийшла. Є у мене одна пропозиція, – раптом сказала мама. – Ти про що? – не зрозумів син. І Інна розповіла про свій план сину. Олег вислухав матір і застиг від почутого

Олег та Єва одружилися відразу після школи. Мама Олега, Інна Валеріївна, була незадоволена розвитком подій. Їй лише сорок виповнилося, а

Читати далі

Від Тані пішов її наречений Олег. Пішов прямо перед самим весіллям! І не до когось там, а до її рідної сестри Аліни. Таня дуже переживала через це. Але невдовзі заспокоїлася, і навіть познайомилася з чоловіком. Коли вони оголосили про весілля, то здивували всіх. А як же ж?! Євгену – сорок три, а Тані – двадцять пʼять! Аліну на весілля не запрошували… Таня народила двох прекрасних доньок. Сім’я була щасливою. Якось Таня виходила з підʼїзду, як раптом почула, що її хтось гукає. Вона обернулася й застигла від несподіванки

– Таню, почекай! – Аліна наздоганяла дівчину, яка вийшла з під’їзду. – Та стій же ж, давно не бачилися! –

Читати далі

Я зачинила за ними двері на всі замки. Підійшла до вікна і дивилася, як вони виходять з під’їзду. Кирило щось жваво говорив, жестикулюючи. Ігор слухав його, поклавши руку на плече. Батько й син. Яка ідилія. Вони сіли в його дорогу автівку й поїхали. А я залишилася. У своїй квартирі, яку вони вже подумки поділили.

— Мам, відчини. Це я. І я не сам. Голос Кирила за дверима звучав незвично твердим, майже офіційним. Я відклала

Читати далі

Мамо, не робись вже така квола і нещасна, – сказала мені дочка, коли я попросила її забрати мене з лікарні. – Ти ж знаєш, в нас троє дітей. Їх треба забрати зі школи, відвести на гуртки, зробити з ними домашнє. Ти ж можеш сама приїхати на маршрутці, чи не так? – Так, відповіла я дочці, хоча лікар коли останній раз приходив, то казав берегтись. Я не знала що робити, тому й подзвонила сину

– Мамо, не робись вже така квола і нещасна, – сказала мені дочка, коли я попросила її забрати мене з

Читати далі

Ольга тільки-но провела чоловіка на роботу. Раптом, на кухню, зайшов їхній двадцятитрирічний син Олег. – Мамо, – сказав він, сідаючи за стіл. – Мені треба з тобою поговорити. – Зі мною? Може, почекаємо тата і поговоримо разом? – запропонувала Ольга. – Я вирішив спочатку тобі повідомити цю новину. Я одружуватися хочу! – усміхнувся Олег. – І які проблеми? Ти доросла людина, якщо вирішив одружитися – одружуйся, – відповіла мати. – Але це ще не все…, – якось підозріло додав Олег, і зам’явся, збираючись з думками. – Є якісь інші «сюрпризи»? – захвилювалася мама. Але Ольга навіть уявити не могла, що їй повідомить син.

Ольга тільки-но провела чоловіка на роботу. Раптом, на кухню, зайшов їхній двадцятитрирічний син Олег. – Мамо, – сказав він, сідаючи

Читати далі

Моя мачуха намагалася замкнути мене, щоб я пропустила її весілля з моїм батьком. Але вона допустила одну помилку — і я перетворила її ідеальний день на справжній кошмар…

Мачуха вважала себе генієм, коли замикаючи мене, хотіла завадити дійти до вівтаря. Але вона прогледіла одну дрібничку — і ця

Читати далі

Мама згорнулася клубочком і заснула. А Люба — до лікаря побігла. Запитати, порадитись. Голова була ватяна, хотілося втекти від проблем

— Ой, я б так не змогла. Людина, наче овоч робиться. Зійти з розуму можна з лежачими хворими! Здавати їх

Читати далі

Всю роботу ми завжди робили разом, а як ми вчили мого Павла город садити – то окрема історія, є що згадати. А потім, бабуся нас частувала чимось смачненьким із своїх фірмових страв. А ввечері ми всі разом молилися. Мій Павло завжди згадує ці моменти з особливим трепетом. Ми і багатими не були, але почувалися дуже щасливими.

Кілька місяців тому я з чоловіком повернулася з-за кордону, де ми були кілька років. Ми поїхали разом, бо хотіли собі

Читати далі

– Мамо, привіт! – голос сина був хвилюючим. – У нас… новина. Ми з Оленкою чекаємо двійню!– Двійню?! – вона аж сіла на ліжку. – Сину, та це ж щастя яке!

Любов Василівна тільки почала звикати до свого нового життя. Пенсія, невеличка квартира у старій панельці, тиша вранці, чай на підвіконні

Читати далі