Валентина прийшла з роботи ввечері. Вона прикрила за собою хвіртку, підійшла до вхідних дверей і здивувалася – засув був відкритий… Валентина зайшла в хату, глянула на підлогу в коридорі й оторопіла. В будинку хтось був! Біля грубки стояли старенькі чоботи, на гвіздку куртку хтось почепив, а на лавці рюкзак поклав… – Господи, та що це ще за гості в мене?! – пробурмотіла Валентина. Вона зайшла в залу, глянула на ліжко і аж рота прикрила долонею від побаченого

Липневе полуденне сонце заливало світлом і теплом сільські вулиці, весело цвірінькали птахи. Вдалині було чути дитячий галас – це малеча

Читати далі

Аліна прокинулася рано, приготувала сніданок. – Ходіть снідати, – гукнула вона до чоловіка та дітей. За хвилину вся сім’я зібралася за столом. Поснідали. Аліна зібрала доньку, попрощалася з чоловіком, і поїхала відвозити малечу у садок. – Мамо, а у нас з татом є секрет! Навіть таємниця! – раптом сказала донька. – Який ще секрет? – усміхнулася Аліна. – Тато просив тобі ні в якому разі не говорити! – пояснила донька. – Розповідай. Ми йому не скажемо, – наполягла жінка. І донька прошепотіла їй щось на вушко. Аліна вислухала доньку і застигла від почутого

– Як справи, питаєш? Як у старих анекдотах про відрядження, – гірко посміхнулася Аліна. – Тільки у нас дружина звідти

Читати далі

Ганна вийшла з роботи на вулицю. Вона йшла і думала, що зробити – забрати синочка Ігоря із садка, чи спочатку зайти в магазин. Ганна глянула на годинник. Якщо поквапитися, то можна купити продукти і віднести сумки додому. А потім збігати в садок по сина… Ганна пришвидшила крок. Вона йшла і складала подумки список покупок. – Сіль не забути! – думала жінка. – Чомусь вона завжди закінчується зненацька! Морквину, молоко, ще олію… – Ганно! – раптом гукнули її. Ганна зупинилася від несподіванки і побачила якусь жінку. – Не впізнала?! – усміхнулася незнайомка. Ганна застигла, не розуміючи, що відбувається

Ганна вийшла з роботи на вулицю. Вона йшла і думала, що зробити першим – забрати Ігоря із садка і разом

Читати далі

— Тату, — сказала я. — Здається, ти когось забув. Він кліпнув очима, розгублений: «Дарина?» Я простягла йому стікер. — Твоя наречена намагалася замкнути мене у твоїй квартирі. Забрала мій телефон. Мої ключі. Мою гідність. — Ти замкнула мене в кімнаті, — сказала я. — Ти намагалася мене стерти. Ти перетворила цей день не на свято любові, а на спосіб позбутися мене.

Мачуха вважала себе генієм, коли замикаючи мене, хотіла завадити дійти до вівтаря. Але вона прогледіла одну дрібничку — і ця

Читати далі

Віктор з Вірою вечеряли на кухні, як раптом задзвонив телефон чоловіка. – О, мама дзвонить, – сказав Віктор дружині і вийшов у іншу кімнату порозмовляти. Чоловіка не було десь хвилин двадцять. – Ти що так довго? – усміхнулася Віра, коли Віктор повернувся. Чоловік мовчки сів за стіл і про щось задумався. – Що ж там сталося? – зупинила роздуми чоловіка Віра. – Сталося Віра, сталося, – тихо сказав чоловік. – Ну, говори! – не витримала дружина. Віктор розповів дружині про свою розмову з матір’ю. Віра вислухала чоловіка і застигла від почутого

– Сину, я вирішила дачу продати. Тяжко вже мені. Раніше батько допомагав, а зараз одна. Ви не хочете займатися городом,

Читати далі

– Отже, Антоне, – сказала після сніданку бабуся Тома, – поживеш поки у мене, і не сперечайся тут мені, моя квартира, мені і вирішувати

Бабуся Тома смажила картоплю. Ну і нехай, що восьма вечора, ну і нехай, що підшлункова почала обурюватися тільки від запахів,

Читати далі

Через деякий час, коли Наталя готувала святкову вечерю, прийшов чоловік із шикарним букетом червоних троянд

Наталя повернулася з роботи трохи раніше, ніж звичайно, строга начальниця відпустила її з нагоди Дня Народження – 45! А вже

Читати далі

Павло привіз свою наречену Поліну, знайомитися зі своєю мамою. – Павло, щось я хвилююся, раптом я не сподобаюся твоїй мамі, – сказала Поліна до хлопця, стоячи перед дверима будинку майбутньої свекрухи. – Перестань. У мене чудова мама. Ти їй неодмінно сподобаєшся, як і вона тобі, – спробував заспокоїти дівчину Павло і рішуче постукав у двері.  За хвилину на порозі з’явилася мама Павла. – Мамо, привіт! Знайомся це моя наречена Поліна, – усміхнувся Павло. – Поліно, а це моя мама Марія Петрівна! Поліна нерішуче підвела очі, глянула на майбутню свекруху і застигла від побаченого

– Люда, уявляєш, Павло приїжджає з міською нареченою. Знайомитись будемо. Переживаю я щось, раптом якась фіфа, — поділилася з колегою

Читати далі