– А чого приїжджала? Просто привітатись? – Наталка обвела поглядом кухню – жодних пакетів там із продуктами, чи ще чогось нового не виявила.

– А чого приїжджала? Просто привітатись? – Наталка обвела поглядом кухню – жодних пакетів там із продуктами, чи ще чогось

Читати далі

Шість років тому я була найщасливішою нареченою. Ми з Андрієм зустрічалися два роки, він був дбайливим, кумедним, щирим.

Шість років тому я була найщасливішою нареченою. Ми з Андрієм зустрічалися два роки, він був дбайливим, кумедним, щирим. Я бачила

Читати далі

— Катю теж привези, нехай подивиться на свою майбутню квартиру. Тільки Олені поки ні слова — пояснимо потім.

Олена розкладала таблетки по комірках тижневого органайзера, коли почула схвильований голос мами з кухні: — Олеже, тільки приїжджай обережно, сусіди

Читати далі

Костя дивився на неї, звузивши очі, і питав крізь зуби, чи не піти йому, щоб не заважати сімейному щастю з новою, чудовою дитиною і чоловіком

Те, що двері в кімнату відчинені, Костя не відразу зрозумів. Він сидів у навушниках і був повністю занурений у гру.

Читати далі

Тамара Олексіївна стояла посеред кухні з виглядом жертовної героїні, їй залишалося лише схопитися за серце. У голосі жінки прозирало розчарування. Мовляв, як же так, хіба ви не співчуваєте чужому лиху?

– Ви ж бездітні, вам не поспіхом. А у Пашки – двоє! Як я можу не допомогти? Тамара Олексіївна стояла

Читати далі

Ось так, вже майже рік і тривають такі стосунки, а зараз особливо складно – здається, все ж таки Наталка стала про щось здогадуватися. Начебто Віктор відмовляється, але все одно просить поводитися зараз обережніше – залишається тільки до восьмої вечора, і то не так часто – максимум пару разів на тиждень. Раніше було частіше. 

– Може, ти ще трішечки в мене побудеш? – жалібно спитала Олена. – Ще тільки восьма година вечора. Твоя ж

Читати далі