— Що значить «нічого не належить»?! — Діана вчепилася в стіл адвоката. — У нього ж фірма! Три офіси! Будинок за містом!
— Що значить «нічого не належить»?! — Діана вчепилася в стіл адвоката. — У нього ж фірма! Три офіси! Будинок
Читати далі
Алла йшла додому по сходах. Вона дійшла до третього поверху, як раптом нагорі почувся галас. Шум був з п’ятого, з її поверху… Від сусіда навпроти з дверей летіли жіночі речі! – Йди звідси, я гроші заробляю, а ти розважаєшся з сусідом! – галасував той. Сусідка Віра поспіхом збирала речі у валізу. – Вибачте, я вже заходжу, – сказала Алла. – Не заважатиму вам… – Заходь! Тобі слід зайнятися тим самим! – якось дивно сказав сусід Аллі. – Що? – здивувалася та. – Я щойно виставив твого чоловіка з нашого ліжка! – заявив Віктор. – Прийшов додому раніше. А вони не встигли! – Що-о-о?! – Алла оторопіла.
Алла йшла додому по сходах. Вона дійшла до третього поверху, як раптом нагорі почувся галас. Шум був з п’ятого, з
Читати далі
Вікторія прокинулася від дивного, невиразного бурмотіння чоловіка. Жінка глянула на годинник – четверта ранку. Роман знову обернувся на інший бік і щось сказав. Вікторія навіть хотіла перепитати. Її якось навіть насторожило, що він весь час повторював одне й те саме жіноче ім’я – Лілія! Лілія! Вона лежала і подумки перебирали в пам’яті, кого з їхніх знайомих так звати – Лілія? Але нічого згадати Вікторія не встигла, бо раптом чоловік знову заворушився і тепер уже зовсім виразно сказав якусь фразу. Вікторія прислухалася до слів чоловіка і аж рота відкрила від почутого
Від дивного невиразного бурмотіння чоловіка Вікторія Федорівна прокинулася дуже рано. На годинник поглянула – четверта ранку, а вже ясно. Теж
Читати далі
— Забери, якщо шкода, — сказала якось продавчиня риби. — Ми його підгодовуємо, звісно. Але замерзне скоро, адже щеня. — В мене маленька квартира, робота. Я не впораюсь, — пробурмотіла я, навіть не зупинившись. — Ну, ось так у всіх… А він чекає.
Коли я вперше помітила його, стояла вогка осінь, наприкінці жовтня. Вітер вивертав парасольки, прилавки на ринку прикривали поліетиленом, продавці кутаються
Читати далі
Микола прийшов з роботи пізно. Він відкрив двері своїм ключем і зайшов у коридор. – Кохана, я вже вдома! – гукнув чоловік. – Світланко, ти де?! Але Миколі ніхто не відповів. – Хм, дивно… – пробурмотів він, роззуваючись. Микола взув домашні капці й пішов на кухню. – Господи, Світланко! – ахнув чоловік, побачивши за столом свою дружину. – Ти чого не відгукуєшся? Світлана якось дивно подивилася на Миколу. – Я оформила папери, – сказала вона. – Я не можу цього більше терпіти. – Які ще папери, люба?! – ахнув чоловік. – Ти про що взагалі? Микола дивився на дружину, не розуміючи, що відбувається
Микола прийшов з роботи пізно. Він відкрив двері своїм ключем і зайшов у коридор. – Кохана, я вдома! – гукнув чоловік. –
Читати далі
Оленочко, ми у вас залишимося на ніч. А то нам з Анютою нікуди йти, – ошелешила мене Вікторія.
Оленочко, ми у вас залишимося на ніч. А то нам з Анютою нікуди йти, – ошелешила мене Вікторія. -Взагалі-то, я
Читати далі
Адже в першу чергу я жінка, яка хоче любові і уваги. Я ж виходила заміж не для того, щоб нескінченно готувати і прибирати
Як і будь-яка нормальна жінка, я завжди мріяла про щасливу і міцну сім’ю. У шлюбі я вже 8 років. Я
Читати далі
– Ти що наробила? – голос Каті в слухавці тремтів від сліз та люті. – Степан пішов! Зібрав речі та пішов! Як ти могла?
– Ти що наробила? – голос Каті в слухавці тремтів від сліз та люті. – Степан пішов! Зібрав речі та
Читати далі
– Бабо! Накривай на стіл, голодний я! – Закричав командним голосом Дмитрик, ледве забігши у двір.
– Бабо! Накривай на стіл, голодний я! – Закричав командним голосом Дмитрик, ледве забігши у двір. Він чув як батько,
Читати далі
– Доброго дня, хазяйко, ну нарешті! А я ваш новий сусід, Григорій. Мами моєї восени в селі не стало, будинок старий, та й не було мені в ньому щастя.
Сусідська квартира після того, як не стало Ніни Михайлівни стояла кілька років порожня. Надія вже звикла, що вона єдина господиня
Читати далі