Вільна Україна

Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п’янить.

Автор: admin

Без категорії

– Як чудово буде, коли ти до мене приїдеш! – із замилуванням усміхнувся онук і з теплом у голосі додав: – Тут до багатьох у неділю приїжджають…Голос Артема пролунав мрійливо, з щирим очікуванням зустрічі.– Гостинці, мабуть, привозять, – із щирою усмішкою підхопила Матвіївна.

– Шкода, що ти не можеш до мене приїхати, – зітхнув онук і якось приглушено додав – Тут до багатьох

Читати далі
Без категорії

Ми часто плутаємо затишну гармонію з буденністю, а щиру довіру — з міцністю. Та коли серце відкривається для нових правил, з’ясовується: свобода дарує натхнення обом. Особливо коли кожен нарешті відчуває власну цінність.

Ми з Марком прожили разом три роки. За цей час палка пристрасть поступово поступилася місцем спокійному, зручному, але трохи прісному

Читати далі
Без категорії

— Ніка. Майбутня дружина твого чоловіка, — відповіла незнайомка буденно, ніби оголошуючи прогноз погоди. — А ти, мабуть, Валерія Сергіївна? Чула про тебе. Андрій казав, що ти повернешся через два тижні.

— Котик, тут твоя дружина повернулася. Ти повідомив їй, що тепер тут живу я? Ну нічого, нехай поживе в дитячій

Читати далі
Без категорії

У таксі я дістала телефон. Знайшла контакт, збережений чотири місяці тому. Поруч із номером стояла позначка: «Юрконсультація, від Світлани К.» Коли я почала збирати папку? Коли зрозуміла, що розмови із ним нічого не змінюють? Чи коли перестала вірити, що змінять?

– Пішла геть звідси! Склянка гримнула об стіл. Пиво хлюпнуло на скатертину – ту саму, лляну, яку я погладила за

Читати далі
Без категорії

— На словах воно все гарно та поетично. А на ділі хата — це бездонна діжка. Сьогодні котел полетів, завтра дах протікає, післязавтра паркан похилився. І на все треба копійку й робочі руки. От ми й крутимося. — Ну, нічого. Якось розберемося. Я ж не сама, — вперто відповіла Олена Василівна і дуже виразно глипнула на свого сина.

— Ігорю, ти це зараз серйозно? Ти знову кидаєш нас і їдеш до своєї мами? Я стояла в коридорі, міцно

Читати далі
Без категорії

— Розумієш… Ми вже скільки років гниємо в тому страшному гуртожитку. Спільний душ на поверсі, туалет, кухня. Ти ж сама там була. Але скоро з’явиться дитинка, і ми не хочемо, щоб вона росла в такому жаху. — Ну то купіть квартиру або зніміть щось краще, синку. — Мамо, я гарую як віл! Але нам катастрофічно не вистачає! Тому ми… ми просимо тебе розміняти цю квартиру. І допомогти нам купити свою.

У Ганни Василівни сьогодні ювілей — шістдесят п’ять. Від самого ранку вона метушилася на кухні, мов та бджілка, намагаючись усе

Читати далі
Без категорії

– Так. Я згодна на експеримент. Запроси племінників на тиждень, але я ними займатись не буду. Я цей тиждень у своєму кабінеті поживу. До речі, маму також запроси. Нехай вона відчує всю відповідальність. – Добре. Але якщо все буде гаразд, то ти погодишся зі мною і племінники залишаться у нас? – Потім і поговоримо.

– Світлано, мама завтра приїде. У неї якась розмова до нас. – Розмова? А телефоном не можна? Про що? –

Читати далі
Без категорії

– Стою під хвірткою з баулами. Хотіла зробити сюрприз, допомогти вам на ділянці. Помідори привезла, м’ясо. А ця фіфа через апарат зі мною сперечається! Говорить, що я їй нецікава! – Мамо, ти на дачі, чи що? – А де ж мені ще бути у законний вихідний?

– Я до вас пожити приїхала, відчиняй хвіртку! – Галина Миколаївна опустила важку картату сумку на курне узбіччя. Спина нестерпно

Читати далі
Без категорії

Коли смужки на тесті показали дві чіткі лінії, Ганна не злякалася. Їй здавалося, що це природне продовження їхнього великого кохання. Антон зустрів новину з усмішкою, обійняв її і сказав: «Розберемося, малпа. Все буде чудово». Але добре не стало…

– Що ти тут робиш? Як ти взагалі мою адресу дізналася? – Вибагливо запитала Ганна. На порозі стояла мати. Часи,

Читати далі
Без категорії

Дата на записі збігалася з одним із днів, коли Ірина точно була на роботі, а Микола — у відрядженні. — Ось, значить, хто, — тихо промовила Ірина, не відриваючи погляду від екрана. — Свекруха, — коротко відповіла Ірина. — Вікторе Петровичу, можна попросити копію запису? Про всяк випадок. — Звісно, — сусід розуміюче кивнув, не задаючи зайвих питань, і скопіював потрібний фрагмент на флешку.

Ірина заглянула в скриньку перед тим, як одягнутися на день народження колеги — шукала ті самі сережки з бірюзою, які

Читати далі