Вільна Україна

Бринить-співає наша мова, Чарує, тішить і п’янить.

Автор: admin

Без категорії

— Правильно, — Марина карбувала кожне слово. — Не чекай. Не плач. Не проси. Дій. Я тобі ще ось що скажу: чоловік, який злякався жарту, — це чоловік, який знає, за що його можна впіймати. Вдень зателефонувала Галина Миколаївна — мати Олега. Зоя здивувалася: свекруха дзвонила рідко, воліючи спілкуватися з сином напряму. — Зоєчко, привіт, — голос свекрухи був солодким, обережним. — Як у вас справи? Як Олежик?

— Ми запрошуємо коханку на свято чи вона їде до своїх? — цей жарт Зої розповіла подруга, а вона сказала

Читати далі
Без категорії

— Навіщо? — Це ж ти привів свою коханку на моє подвір’я. Ірина закрила обличчя руками. Жодна вода вже не могла змити те, що побачили всі. Андрій спробував вилізти з басейну. І лише тоді зрозумів…

О 17:42 я зайшла на подвір’я власного будинку й побачила чоловіка в нашому басейні, який ми побудували за понад сімсот

Читати далі
Без категорії

Разом із матір’ю та сестрою він вирушив в ЦНАП, щоб оформити реєстрацію Людмили та її чоловіка Степана у цій самій квартирі. У двокімнатній квартирі, яку Дарія одержала у спадок від бабусі задовго до зустрічі з Максимом. Вони прийшли із заявою, де, нібито, стояв підпис самої Дарії. Але співробітник установи, перевіривши документи, чемно, але твердо розвернув делегацію: – Потрібна особиста присутність власника.

То був той рідкісний вечір, коли Дарія дозволила собі зітхнути вільно. П’ятниця, о пів на шосту, вона вже стояла на

Читати далі
Без категорії

— І що мені твоє «заспокойся»? Воно мені якось допоможе? Чи сили додасть? Чи я відпочину завдяки цьому?! – то чи не хотіла, то чи вже не могла заспокоїтися Ліда. — Ми ж із тобою домовлялися, що поки будемо жити у мами й відкладати на власну квартиру, ти будеш допомагати їй по дому! Що зараз почалося?

— Лідо, там мама сказала, щоб ти зараз не лягала спати! Коли її гості підуть, треба, щоб ти помила посуд!

Читати далі
Без категорії

Мати багато не нажила. Але дещо по собі лишила: однокімнатну квартиру в старій панельці на околиці міста, дачу в кооперативі «Яблуневий» (шість соток і старенька хатина, що трималася хіба що на чесному слові), дідівську «Таврію» та єдиний капітал — вісімдесят тисяч гривень, дбайливо схованих під рушниками в шафі. На трьох — наче й дріб’язок.

Мами не стало в середу, якраз коли за вікном без упину мжичило. Здавалося б, час зупинитися, виплакати горе, згадати теплі

Читати далі
Без категорії

— Я обіцяла подумати, — виправила її Олена. — І я подумала. Я готова дозволити Марині та Денису пожити тут. Але виключно на правах офіційних орендарів. За договором комерційної оренди. — Орендарів? — задихнувся Денис, його гордовитість миттєво зникла. — Маринко, ти ж казала, що сестра просто віддає ключі! Що ми тут будемо повноправними господарями! — Зачекай, Денисе, — заметушилася Марина, червоніючи аж до коренів волосся. — Олена просто жартує. Оленко, ну годі вже прикидатися, перед свекрухою ганьбиш мене!

— Залиш квартиру мені, ти ж виходиш заміж, — вимагала молодша сестра… …Розмова почалася в п’ятницю ввечері, коли Олена щойно

Читати далі
Без категорії

— Ми вже давно чужі люди, ти й сама це знаєш. Та й квартира… Ну що нам її ділити, справді? Я ж тут прописаний, маю повне право… — Право? — закипіла я, стискаючи кулаки. — Ти ще смієш говорити про права?

— Тобто ти йдеш від мене до іншої й вирішив привласнити мою квартиру? — здивовано спитала я чоловіка, не вірячи

Читати далі
Без категорії

– Ні, – відповів він. – На житло заробляв, а коли купив квартиру, всі знайомі дівчата вже одружені. – А незнайомі? – лукаво запитала Віка. – Не замислювався… До цієї поїздки. А тут тебе зустрів. Не проти будеш продовжувати зустрічі, коли повернемося? – прямо запитав він.

– Галя, привіт, – почувся у слухавці сумний голос подруги. – Уявляєш, знову мене мій довів. Наварив картоплі в мундирах,

Читати далі
Без категорії

– Ультиматум поставила! Хата – тому, хто з нею житиме! – І що? – чоловік знизав плечима, не відриваючись від тарілки. – Ми поїдемо? З обласного центру – до селища? Сергію, скажи їй, що це несерйозно.– Це ти скажи їй. Вона ж твоя мати. – Галці дзвонила, – продовжувала Світлана. – Та теж розводить руками. У них магазин, дочка в інституті, син служить, командир роти вже. Не покине ж він службу заради бабусиного будинку. – Значить, ніхто не поїде, – підсумував Сергій. – Обійдемося без її будинку. Нехай не вигадує на старість років.

– Піду із життя – і ніхто з вас навіть не впізнає! Знайдуть сусіди за тиждень, ось тоді й приїдете!

Читати далі
Без категорії

“Моя мама найкраща, бо вона слідкує за нами всіма вдома. Каже, що мені не можна їсти солодке, бо будуть зубки боліти. Тому вночі вона йде до холодильника та їсть мої цукерки. Мені не шкода, чесно! Але чомусь мама це робить саме вночі, і щоб ніхто не бачив та не чув. А фантики ховає собі у сумочку. Каже, що це наш секрет з нею.

Я ніколи та нізащо у світі не дозволю чоловікові перевіряти домашнє завдання у своєї доньки!  Тоді поспішала на нігті, а

Читати далі